03:01:30 – 03:44:20
_____________
Т: Тобто коли людина стає учасником ось цих ілюзорних ігор свідомості, то в ній самій будуть присутні і сумніви, і страхи…
ІМ: Сумніви, страхи — це все завжди йде від свідомості. Адже свідомість не сприймає духовне. Чому її приваблює магія? Це те, що виходить за рамки розуміння свідомості: «ось тут проявилось, ось так сталося» тощо. Справжня магія проявляється зовсім по-іншому, і для свідомості вона практично непомітна. І свідомість сприймає її як природні процеси. Ось це справжня магія. Але і їй не варто приділяти уваги. А страхи і сумніви — це все від розуму, від свідомості, вона повинна сумніватися. А ти не живи нею, живи духовним і все. Коли людина починає жити духовним, то зникають буквально всі страхи, які є в світі матеріальному. Чому? Тому що ти прекрасно розумієш, що це ілюзія.
Ти ж не переживаєш... Ось зранку встав, якщо тобі приснився сон... Ось людині приснився сон. Вона прокидається з ранку і переживає цей сон, поки не відволіклася. Відволіклася — сон втратив цінність. Ну ось так і життя тут, все це існування — це всього лише тимчасова ілюзія, яка дуже швидко проходить. Про це можна багато говорити, але в дійсності це розуміється лише тоді, коли починаєш жити.
Т: Система дуже активно піарить в людському середовищі ось цю привабливість магії, звичайно, виходячи зі своїх інтересів. Але багато хто з людей, знаходячись під впливом своєї свідомості, відноситься до цього дуже безпечно.
Ж: Просто вони не розуміють всю згубність магії, її жорсткі наслідки для них. Тому що це є пряма дорога в субособистість. Це підживлення системи... Люди просто не розуміють, що навіть сама спокуса володіти чи бажати цього — просто пряма дорога в пекло...
ІМ: Правильно помітили, навіть бажання володіти магічними здібностями — це вже далеко від духовного. Чому? Тому що бажання володіти магічними здібностями — це вже таємне бажання володіти владою. А владою завжди прагне володіти тільки свідомість. Ну, скажімо так, система через свідомість. І ось вона все вибудовує для того, щоб мати владу над іншими людьми, тобто над їх свідомостями. І все робить для того, щоб більше і більше набувати цю владу, тому вона жадає...
Система завжди прагне особливо до духовних таємниць. Для чого? Для того, щоб хоча б пролонгувати своє існування. Не те, щоб набути життя вічне, хоча вона прагне до цього і жадає цього, тому що розуміє швидкоплинність часу. Так як система дуже розумна, вона себе сприймає як «Я», чому і протиставляє себе Богу. Але помітьте, багато хто ставить питання: «А чому система... адже вона розуміє, як розумна істота, що вона смертна, а чому продовжує нав'язувати себе і протиставляти Богу, а не піде на примирення чи ще щось, і збереже життя?» Ну , по-перше, це антипод, система ніколи не може піти на примирення, тому що вона створена для цього. Це перше. І друге, а як чинять люди? Адже людина, трішки набувши хоч якийсь навик чи хоч якусь крихту влади, продовжує себе позиціонувати і розповідати... підносити себе над іншими.
Ось ми багатьох знаємо в русі, людей, які, скажімо так, навіть аутогенне тренування не можуть зробити, але вони бігають і розповідають іншим людям, що вони вже «бодхісатви» тощо. Чому? Тому що їм важливо, щоб про них так думали, так вважали. Так і система чинить абсолютно так само. Вона нав'язує Особистості сприйняття себе як Бога. І вона творить, вона показує, виліковує від хвороб, може порушити навіть всі закони, собою же сформовані, проявити метафізичні різні явища. Але для чого? Для того, щоб здаватися в очах навіть такої нікчемної істоти, як людина, в порівнянні з системою, здаватися Богом. Адже люди так само чинять. Ось тут і є якраз фрактальне повторення малого від великого.
Т: От цікаво, наскільки шаблонно діє свідомість. Ось Ви зараз, Ігоре Михайловичу, згадали про людей, які возвеличують себе над іншими, але при цьому самі не працюють над собою... І свідомість відразу в думках акцентує твою увагу, конкретизує на якихось людях, яких ти знаєш у своєму місті, у своїй країні. Але про цих людей не знають інші, наприклад, люди, які проживають в інших країнах. І ось так кожному вона малює свою ілюзію від власної гордині і якогось містечкового протистояння, причому надуманого його ж свідомістю. Тобто в одного — це Петя, в іншого — це Ванг, а в третього буде, наприклад, Джон. Свідомість кожному вже вкладає свою готову відповідь від гордині, ось те, про що говорила Жанна.
Але якщо вийти з точки звуження свідомості, то ти вже бачиш глобально ситуацію, в якій немає місця твоїй гордині. А ситуація полягає в тому, що ти розумієш, як система взагалі шаблонно діє у віках. Вона таким ось способом через людські хочучки від гордині, через бажання влади проникає в привнесені Вчення, в те, що єдине від Світу Духовного. І система все це розділяє, розділяє єдине на безліч і перетворює в підконтрольні їй течії, релігії зі своїми авторитетами, зі своїми комами і все тією ж своєю жагою влади. Ось як ви і говорили, що все фрактально повторюється.
Тобто яка різниця, які люди це роблять?! Вони просто в даний момент служать примхам своєї свідомості, а значить, виконують волю системи. Але ти де в цей момент? У системи сьогодні одні провідники, завтра — інші, ті, які насправді жадають влади і називають себе, наприклад, святими (у всякому разі, вони дуже хочуть, щоб люди вважали їх такими). Але глобально суть не в конкретних людях, а в системі, в тому, як вона діє.
І знаючи про це, ти вже розумієш і звертаєш увагу на власну свідомість, на свої реакції. Ти у зовнішньому? У конфлікті? У роз'єднанні? Тобі свідомість малює чергового ворога? Чи ти відчуваєш Правду, бачиш глобально прояви системи і не піддаєшся на її провокації? Ось ти ставиш собі питання, а кому ти зараз служиш? Де зараз твоя увага? Чи відчуваєш ти Духовний світ у собі? Що ти зараз в собі зрощуєш?
Ж: Тобто коли в тобі домінує свідомість, то що в тобі зрощується в цей момент? Якраз таки і зрощується гординя, манія величі, жадоба влади. І ти просто вкладаєш силу своєї уваги, виходить, в ці ігри свідомості.
Т: Причому кожного зациклює на своїй грі. Одного — на фанатизмі якоїсь релігії, іншого — на магії, третього (хто взагалі заперечує і релігію, і магію) зациклює на науці, наприклад, і так далі.
ІМ: Сатана хитрий: не хочеш Бога, не хочеш магії — ну ось тобі наука. А чим не відволікання? Головне, щоб ти вкладав свою увагу в матеріальне і тимчасове. І поки ти експлуатуємий — сатана живий. Коли він тебе виховує егоїстом, з відчуттям гордині, зверхності, то чим більше в тобі гордості, тим більше ти раб. Як не крути, але це так. Чим більше ти себе звеличуєш у своїх думках і вважаєш себе вище всіх, тим нижче всіх ти стаєш, тому що ти стаєш дійсно рабом, маніпульованим, управляємим сатаною. Коли ти когось хулиш — ти і є раб. Ну, це природно.
Т: Так. І ось свідомості людей постійно хулять один одного за якийсь зовнішній вибір, за якесь чергове зовнішнє відділення. І люди стільки сил і нервів витрачають, сваряться, щось комусь півжиття доказують. А в результаті проходить цей час, і щось міняється у зовнішньому, те ж тіло старіє, можливості втрачаються. Люди відчувають в цей момент, що, по суті, знову обман, знову розчарування. І в підсумку всередині пусто, і люди нещасні.
ІМ: Абсолютно правильно.
Ж: А все ж насправді просто — не служи системі.
ІМ: Насправді свідомість людини, як би ми її не звеличували, вона дуже примітивна. Ну, якщо порівнювати з сучасними технологіями, це як перший Pentium. Просто у неї є самоасоціація з певною свободою чи самоідентифікація «Я». Їй дали трохи свободи і право вибору — і все, вона починає поводитись агресивно. Але це ж уявне право вибору. Насправді свідомість нічого не вибирає, це все прописні програми. Вибирає Особистість з тих програм, які їй підсовує свідомість. Але підсовує вона їй знову-таки шаблонно, за списком, можна сказати. Настільки все банально і просто, нічого нового.
Т: Дійсно, із століття в століття одне і те ж. Одні і ті ж думки в свідомості людини, які спокушають її, які маніпулюють нею. І стільки багато прикладів у літературі, особливо в релігійній літературі, коли одні і ті ж явища просто називалися різними поняттями. У тому ж зороастризмі вони просто називалися «девами», у мусульманстві ці ж явища називалися «джинами», а в тому ж християнстві — «бісами» чи «демонами пристрасті, гордині, бажань».
ІМ: «Демонами» — це просто раніше називали. Ми зараз можемо говорити іншою мовою — мовою IT-технологій. Ми можемо називати це програмами. Чому? Знову-таки свідомість — це все-таки польова структура. Це ближче до розуміння, сучасній людині простіше.
Це польова структура, прописані програми, які, потрапляючи в нашу свідомість, розпаковуються (відкриваються), як у комп'ютері, і починають працювати. Ось ми подивилися на них, скажімо так, зосередили свою увагу чи вклали силу своєї уваги. Ми зробили дію, ми активували цю програму, і вона починає працювати, всього лише на-всього... Але уяви, як раніше можна було пояснити це людям: «деви» — певні невидимі істоти, які приходять і тебе спокушають. Ну, це знову-таки всього лише слова. Пройде час, це будуть називати по-іншому. Сенс в тому, що нічого не міняється, суть залишається така: не ти керуєш цим процесом, тобою керують. І різниці немає — за допомогою якоїсь вірусної програми чи за допомогою якогось там «дева», який тебе спокушає. Головне, що ти спокушаєшся. А раз ти спокушаєшся, значить, ти раб.
Ж: Але, маючи знання, можна ж жити по-іншому.
ІМ: Потрібно жити по-іншому. Взагалі для того, щоб Жити, потрібно діяти по-іншому. Свідомість повинна підкорятися. Від цього нічого не міняється. Бачиш, знову ми повернулися до того, що багато хто з людей не розуміє: «Як це ось я буду контролювати свідомість? Як же я зможу вести машину? Це мені що, не думати?» Та ні, і машина ведеться і так далі. Просто життя стає прекрасніше і цікавіше, тому що починається життя там, у Світі Духовному, перебуваючи ще в тілі, а свідомість стає легко управляємою і підконтрольною.
Це як комп'ютер. Скажімо, ти став розумнішим, а комп'ютер у тебе старий. Програми захисні стоять старенькі. І все одно в нього лізуть всякі віруси, всякі програми, які ти не хочеш. Але це ж комп'ютер, не обов'язково ж тобі розпаковувати (активовувати) те, що він показує, правильно? Ну ось вилізла якась картинка, яка тебе спокушає. Ти ж прекрасно знаєш: ти її розпакуєш — і комп'ютер зараз зависне надовго. Ну навіщо тобі її розкривати? Закрив, відклав, пішов далі працювати. Все легко і просто.
Т: Теж цікавий моменТ: виходить, що Особистість володіє ось цією свободою вибору, на яку в принципі система і не може вплинути. Але останнім часом спостерігається дія системи в чому? У тому, що вона просто пропонує людині повірити, що в неї немає цієї свободи вибору.
Ж: Ну так, і ми тільки що якраз озвучили наочний приклад про наукові експерименти і висновки, що свідомість приймає рішення набагато раніше, ніж людина його озвучує... І ця заява вчених зараз дуже активно піариться в ЗМІ. Ну і які висновки при цьому зробить свідомість обивателя? Ось які думки у нього взагалі виникнуть, коли йому подається така однобока інформація від системи, коли не пояснюється суть?
Т: Виникла думка…
ІМ: Що ти раб і у тебе немає виходу. Адже в дійсності давайте поспостерігаємо, коли цей процес почався? Зовсім недавно стверджувалося, що Духовний світ не існує і це всього лише пережиток минулого, всього лише рудимент свідомості від минулих помилок.
Т: Система дійсно почала якось інтенсивно віддаляти людей від розуміння Духовного світу... Ось про що вона віщала в свідомості людей в останні століття? Виходить, що люди сперечалися в рамках світогляду системи Тваринного розуму: «Матерія первинна, а свідомість вторинна, чи ж навпаки»?
ІМ: Матерія завжди прагне домінувати і нав'язувати свою первинність, особливо над Світом Духовним. Вона пропонує, вірніше, вкладає у свідомість людей, що матерія утворює все в цьому світі і весь світ складається виключно з матерії.
Ж: Так, і можна сказати, що якраз з цього починається підручник із філософії в будь-якому вищому навчальному закладі, що нібито «матерія утворює єдність світу»... ось з усією цією пишномовною філософією від свідомості: матеріалізму, ідеалізму і тому подібного. Але, пройшовши курс навчання, люди, як правило, так і не розуміють ось цю всю філософію, тому що вона йде від розуму. Вона тільки намагається торкнутися духовних питань. Але чому так відбувається? Тому що це йде звичайна гра системи. Від свідомості багаторазово ускладнюється просте, нагнітається значущість на порожньому, і виникає у людей складність сприйняття. Тому що у тих, хто писав під диктовку свідомості цю філософію, просто немає розуміння суті духовного. Тому виникають нескінченні міркування «про головне» замість практики, і саме тому ускладнюється просте. Але це не від того, що люди погані. Просто система намагається таким чином впровадити в розуміння людини, що матерія нібито первинна. Замість того, щоб людині духовно вдосконалюватися, вона просто безкінечно про це міркує ось цими високими категоріями.
Т: Виходить така гра від системи: «У що ти мені повіриш? У діалектичний матеріалізм чи ідеалізм? » Для наступних поколінь вона ще щось вигадає.
ІМ: Ну а як же... у неї функція така, вигадувати все нове…
Т: Але у всьому цьому вона буде порівнювати себе з Духовним світом. Але почерк її виходить дуже шаблонний і пізнаваний. Ось, наприклад, як туТ: і в тому і в іншому випадку система піарила себе ж, просто привласнюючи собі якості Світу Духовного. Ось те, що ви говорили, що система завжди прагне стати Богом для людини.
І ось такий простий приклад, коли якості Духовного світу, що Він вічний і безкінечний, в матеріалізмі те ж саме система нав'язує про себе, ось те ж саме вона говорить про матерію, яка насправді і смертна, і кінечна. І ось система стверджує, що нібито в світі «немає нічого, крім різних станів матерії» і що «саме матерія утворює єдність всієї картини світу». А насправді ж здавна людям було відомо, що Бог єдиний і що джерелом всього є Духовний світ.
Ж: Так, система на цьому себе як піарить, вона пожирає увагу за рахунок того, що перекручує інформацію від Джерела Духовного, тобто вона як пересмішник. Але всі ось ці накрути, які йдуть від системи, вони дуже відчуваються. І вони відчуваються як пусте, тому що, коли у тебе є дійсно практика в духовному розвитку, ось тоді ти точно відчуваєш, ти знаєш, де справжнє від духовного йде, а де просто пусте від системи.
Т: Так. Або ось такий приклад, що той, хто живе Духовним світом, він розуміє, що початкова ступінь пізнання Духовного світу — це чуттєве сприйняття, це сприйняття глибинними почуттями. Система дуже примітивно переробляє це на себе, вона більше прив'язує до тілесних відчуттів. Мовляв, «після чуттєвого сприйняття буде тобі якась більш вища ступінь»... від системи — ось якийсь рівень «абстрактно-логічного мислення» замість сприйняття глибинними почуттями, яке свідомість просто не розуміє.
І ось те ж саме відбувається, якщо дивитися на сприйняття світу від системи, але вже через призму ідеалізму, де підкреслюється як раз таки активна роль свідомості і стверджується, що свідомість конструює світ, ось напускається якийсь такий містицизм свідомості, по суті, просто магія.
ІМ: У системи завжди дві крайності, як в гойдалках: або залізна логіка від гордині, або панічний страх, містицизм від незнання. Це нормально…
Т: Так, і ось система намагається провести якісь паралелі, порівнюючи себе з Духом. І знову-таки на що робиться наголос? На свідомість, на логіку. Наприклад, віщає про те, що «людська свідомість розвивається шляхом подолання тілесної оболонки як самопізнання абсолютного духу». Ось ключове, що людська свідомість, а не Особистість як Дух. Весь ідеалізм побудований, можна сказати, на новій версії умовиводів для сучасників, але на основі свідомості філософів стародавніх греків, римлян, як раз ось тих, кого Ви згадали на початку передачі, хто шукав магію, а не духовний шлях.
Для системи завжди вище духовне — це магія, тому що вона обмежена в цьому розумінні. А в духовне пізнання звичайно ж їй шлях закритий. І ось, як Ви правильно помітили, через свідомість, через балаканину в голові пізнати на практиці Духовний світ неможливо. Тому що це можливо, звичайно, тільки через чуттєве глибинне сприйняття.
Ж: Але коли ти знаєш ось ці духовні ключі, то ти починаєш вже розуміти, в чому криється підступ від системи. Вся заплутаність і складність — це просто ознака роботи свідомості, це ігри системи. А духовного, справжнього практичного знання тут просто завідомо немає.
ІМ: Тому що духовний шлях — він завжди простий, а у свідомості завжди багатоскладова і порожня балаканина…
Ж: ...принцип роботи системи, свідомості.
Т: І ось вже повертаючись до науки, просто стає зрозуміло, звідки такі установки — від системи. Якщо ти йдеш у науку, то ти повинен обов'язково бути згоден на рівні світогляду твоєї свідомості саме з політичною установкою минулих століть — з матеріалізмом — ось із тим, що «свідомість є функція мозку, відображення об'єктивного світу». Інакше, починаючи ще з XIX століття, так стало, і так є і зараз, що ніхто тебе з іншим світоглядом у науку просто не пустить. Ось чому взагалі виникла така політична установка?
ІМ: В першу чергу подібна політична установка виникла тому, що в XIX столітті люди дуже близько підійшли до такого поняття як «ефір». Ефір сам по собі давав безкінечну, вільну енергію, яка могла б забезпечити людей просто безкоштовно в будь-якій кількості потрібною енергією. А це ні в якій мірі не входило в інтереси сильних світу цього. Тому що на чому ж заробляти і як же тримати людей? Це одна сторона. І інша сторона, що сам доказ існування чогось нематеріального, яке створює матерію, яке дає енергію — це дуже близько до Світу Духовного. Така ось паралель. Це і викликало напругу і страх у сильних світу цього, тому вони і ввели заборону взагалі на цю тему.
Природно, що світова еліта, звичайно, це все швидко згорнула і дала системні політичні установки, які відвели цивілізацію в такі нетрі матеріалізму, що до сих пір складно вийти. І, звичайно ж, як наслідок, це відбилося і на науці, і на добробуті людей, і на духовному розвитку, ну і на інших факторах.
Тут, з одного боку, можна було б сказати, а як такі події можуть вплинути на духовний розвиток? Здавалося б, до чого тут безкоштовна енергія і духовний розвиток? Адже в дійсності ж людині нічого не заважає духовно розвиватися. Але знову ми впираємося у що? Ми впираємося в свідомість. І ось уявіть собі, простий приклад, коли наука розвивається до такої міри в області фізики, що доводить те, що існує Щось позамежне, яке створює цей світ, яке дає цю енергію світу. І, виявляється, устрій нашого всесвіту зовсім не такий, як нас вчили в школі чи в університетах. Він набагато складніший, і за ним стоїть те, що люди називають Світом Духовним. І свідомість не може перечити цьому, тому що це правда. Це б відобразилось на духовному розвитку? Звичайно, це докорінно відобразилось би.
Це б наблизило всіх людей до розуміння того, що існує Світ Духовний, світ Бога. А раз так, значить, це вже виключає будь-який сумнів у свідомості, тому що існування Духовного світу було б доведено наукою. Природно, що люди б стали жити за законами духовним, за іншими законами, вони б набули духовну свободу. І вже хто б їм що не розповідав, ну як управляти таким суспільством, яке прагне до Світу Духовного? Хіба таких людей можна зіштовхнути в змаганні на збагачення, накопичення або ще щось? Не можна. А розвинути ненависть одних людей до інших, нав'язати їм думку про особисту перевагу над іншими, коли у Бога всі рівні? Це б не вийшло. Природно, що це і викликало масу питань і страхів у так званої еліти. Тому ми і користуємося дотепер вуглеводнями... Тому на сьогоднішній день ті, хто називають себе «вченими», бояться навіть заїкатися на цю тему, роблять вигляд, ніби цього не існує. Ось така ось система.
Т: Тобто знову йдуть ствердження та установки від системи... Просто тепер не дивно, чому в науковому середовищі бувалі вчені-атеїсти занадто стараються глаголити про свої матеріальні погляди. Питання тільки в тому, чи своїх? Ось так завзято відстоюють позиції того ж матеріалізму, захищають свідомість: що свідомість була, що ось в силу еволюційного розвитку вона сформувалася, і що все матеріальне, і все відбувається в мозку тощо. А інші, хто молодші, просто вторять їм без розуміння істинної причини виникнення такого, скажімо так, в лапках «наукового світогляду». Тому що система діє на попередження в свідомості людей і, на жаль, поки не втрачає свої позиції.
ІМ: Абсолютно вірно. Давай подивимося правді в очі... Почали трошки поширюватися Знання. І дуже багато людей почали говорити про інше. І ось, як то кажуть, за помахом чарівної палички в один прекрасний день в голови людей, що займаються вивченням нейрофізіології, психології тощо, почали приходити думки: «А як же так працює наша свідомість? А чому це відбувається?» І ось зауваж, все завжди у сатани на противагу. Прийшли Знання — прийшло виправдання. Але виправдання прийшло в іншому.
Т: Виходить таке виправдання від системи з її підмінами у відповідь на духовний сплеск і на Знання, які прийшли в цей світ.
ІМ: Так. Тобто людина, яка почне зараз використовувати те, про що ми говорили (процес спостереження за собою), вона побачить, що думки йдуть. Але їй вже ті, що біжать попереду нас, ті ж ось «деви» або програми, які працюють, вони пояснили, що: «Виходу немає. Так, думки приходять раніше, ніж ти подумав. Так, ти ними не управляєш». Деякі вчені зіткнулися з цим явищем, стали вивчати, і вони кажуть: «Ні, далі ми не підемо, тому що це пахне метафізикою і взагалі чимось позамежним. Ну такого бути не може». І вони навіть відмовляються вивчати це далі. Але тим не менше підтверджують, що: «Так, такий феномен є, що, виходить, людина керована. Але ти не можеш нічого змінити, тому що, виявляється, ти не маєш ніякої волі, ти виконуєш чиюсь волю, яка приходить ззовні».
Т: Просто у вчених з'являється, можна сказати, страх вивчити далі, страх втратити свою свідомість. Нібито є нерозуміння, що зі свідомістю людина і так не розстанеться до кінця свого життя. Питання тільки в тому, свідомість управляє тобою, чи ти як Особистість стаєш вільним від влади свідомості.
Ж: Так, виходить, що свідомість просто замовчує, що свобода Особистості — це є Життя в Духові. Тому що якраз Життя в Духові для свідомості незрозуміле, а для Особистості, що духовно розвивається, ось це природно — Життя в Духові.
ІМ: Звичайно. Ну знову бачиш, як цікаво і симетрично це все працює, навіть біжить трішки попереду. Адже тільки були привнесені Знання, тільки почало все розвиватися — і тут же почалися роботи у цьому напрямі. А чому до цього не було? А чому до цього про це не говорили? Хоча в релігіях минулого про це все говорилося. І Пророки про це говорили. Це цікаво…
Т: Так, тільки чи чули їх люди? Навіть точніше, хто в них чув і реагував? Адже свідомість, вона ж уся побудована на гордині, у неї все окремо, дуже дробово, непримиренно.
Ж: Так. І, на жаль, от як свідомість рабів системи дробить Знання, духовні привнесені Знання, і тлумачить їх по-своєму, як свідомість людей починає переробляти ці Знання?! Адже це ми можемо спостерігати зараз, це діється буквально на наших очах. А яким важелем управляє система в головах людей? Гординею. І раби системи цього не помічають, тому що пелена гордині і власної значущості в їх очах.
Т: Так. І ось зараз є розуміння, а чому система... чому свідомість, коли привносяться духовні Знання, просто починає закручувати свої гайки і в релігії, і в науці. Виходить, для того, щоб потім на цій основі зіштовхувати людей один з одним. І ось хороший тому приклад, ось візьмемо таку науку, як приматологія, тобто науку про вивчення мавп. Адже якщо почитати історію її становлення, всі ці труднощі, з якими вона зіткнулася, причому труднощі, у більшості своїй пов'язані саме з психологічним сприйняттям суспільством ось цих результатів вивчення і досліджень біології мавп, біології людини і співставлення цих даних, то просто стає зрозумілим, чому так сталося, чому люди так боялися будь-якого ототожнення себе з приматами і гальмували розвиток даної науки. Ну звичайно ж, не останню роль тут грав якраз релігійний аспект. І досі є розбрати з цього приводу.
А все це тому, що в суспільстві вже, на жаль, втрачені ключі до духовних знань і є нерозуміння людей себе, нерозуміння своєї двоїстої природи. Ну ось на прикладі приматології можна ж наочно зрозуміти, як система на рівному місці створила велику проблему за допомогою трактування від свідомості і зіштовхнула людей, що вивчають цю науку, і людей, що вивчають релігію, ну просто лобами.
ІМ: Цілком вірно. Про це мало хто знає, тому що мало хто цікавиться цим. Але насправді розвиток тієї ж дитини і розвиток мавпочки до певного періоду — воно абсолютно ідентично. Є цікаві роботи із цього приводу.
Т: Так. Це дійсно так. Адже цей факт зафіксували вчені, хоча причина цього для них залишається невідомою, ну, принаймні, до виходу цієї передачі. Але тут люди з різних релігійних організацій вже стали обурюватися на вчених: «Почекайте, а як же так?! А як же віра? Адже сказано у Біблії, що Бог створив людину за образом і подобою своєю». А що можуть відповісти вчені, якщо вони теж усього лише звичайні люди, які свідомістю вивчають матерію? Вони можуть оперувати лише фактами і гіпотезами... А тут ще вчені виявили у шимпанзе здатність саме до мовного спілкування. І це теж обрушило шквал критики цих дослідів як наслідок, так би мовити, ще однієї «релігійної травми». Ну загалом, найшла коса на камінь. І пішла агресія один на одного, тому що в головах людей панує свідомість. Свідомість настільки заплутала і зробила жорстокими людей один проти одного, упіймала їх на гордині, на страху, на незнанні... і навіть на термінах.
Тут ось навіть слово «приматес» (primates), що у перекладі з латинської означає «той, що першенствує», «перший», яким вчені і назвали у біології ряд найбільш високоорганізованих тварин. Виявляється, що цей термін вживався у церковній ієрархії. І не випадково ж в 2006 році один із древніх пишних титулів Папи Римського під загальною назвою «Патріарх Заходу» був офіційно видалений з папської титулатури. У розшифровці цього титулу є цілий ряд найменувань, серед них є і титул «Primatus Italiae». І ось цей титул вказує на те, що єпископ Риму є «першим серед рівних» у ряді італійських єпископів.
Свідомість просто жартує над людьми. Вона звужує сприйняття людей до точки конфлікту. Ну ось якщо в цілому просто подивитися, що твориться по світу: тут титули прибирають, за океаном — сперечаються, влаштовують «мавпячі процеси» в протистоянні гіпотезам, тобто вигадкам свідомості. А в Індії так взагалі створили культ Ханумана — бога мавп, бога фізичної сили і магії, і шанують його як наставника в науках. Причому це один із найпопулярніших в індуїзмі богів, і є велика кількість храмів, йому присвячених, вівтарів з його зображенням.
ІМ: Ну ось бачите, як свідомість працює.
Ж: Так, біду творить свідомість. Адже вона не розуміє духовне і весь час перекручує його суть.
Т: Цілком вірно. Людям просто бракує розуміння і примирення. Ось якби вони усі знали відповідь на питання, що означає насправді Бог створив людину за образом і подобою, що таке двоїста природа людини, як підставляє свідомість і чому мавпа живе в кожному з нас... Ось якби вони знали відповіді на ці питання, то не було б і питань ні до релігії, ні до науки, яка усього лише вивчає матерію, але не більше того.
А що стосується приматології, то дійсно із фактами з біології тваринного світу не посперечаєшся. Вони навіть, навпаки, відкривають очі на те, як працює свідомість, як стандартно діє система. І ось в принципі, як Ви нам раніше говорили, Ігоре Михайловичу, що на прикладах із зоології, з тих же її дисциплін, як приматологія, етологія, вивчаючи спостереження за поведінкою тварин, у тому числі і людей, можна зрозуміти ось ці схеми, ось ці примітивні шаблони системи, те, як вона працює.
Ну і звичайно, відверто кажучи, коли сама вперше зіткнулася з вивченням цього питання, для мене це було як відро холодної води на голову. Тому що виходить, що людина думає, що вона є тіло, що вона є думки, вона є емоції. Вона гордиться цим. Але, стикаючись вже з приматологією, ти розумієш, що в тобі так вважає саме мавпяча природа.
_____________
ВІДЕОРОЛИК №9
У відеоролику представлена цікава підбірка наукового матеріалу по приматології, що вказує на біологічну спорідненість мавпи і людини, вражаюча схожість: від молекул ДНК до поведінки. Загальноприматна характеристика, інтелект, біологічна, фізіологічна схожість, здатність до навчання жестовій мові. Унікальна відеопідбірка схожості поведінки мавпи і людини: гординя, агресія, роздратування, страх, депресія, накопичення власності, жадність, брехня, тайнодія, «економічні стосунки». Експеримент з мавпами і грошима, експеримент про почуття справедливості, експеримент «Тут так заведено». Історичні згадки в різних епохах про те, що тіло людини пішло від тварини. Позначення символу мавпи в різних древніх цивілізаціях.
Так чим же все-таки відрізняється людина від мавпи, якщо її біологія, емоції та інтелект мають таку приголомшливу схожість?
ІМ: До восьмого дня людина нічим не відрізняється від тварини. Досить розвинена Первинна свідомість є і у шимпанзе. Аналогія дуже близько проходить. І дітки мавпочки і людини десь там до трирічного віку, до п'яти років, вони розвиваються практично аналогічно. А ось далі людина починає різко відриватися. Чому це відбувається? Якраз тому, що на восьмий день після народження людина, подібно до посудини, заповнюється Душею людською, а Душа — вона створює Особистість.
Т: Душа і Особистість — це якраз духовна складова людини. І чому людина стала Людиною, і чому за образом і подобою була створена, тому що в ній була частина від Світу Духовного.
ІМ: Особистість — це якраз те, чим і є насправді Людина. Це та, хто ти є.
_____________
Т: Ігоре Михайловичу, люди пишуть дуже багато листів саме з приводу того, як у дні підпорядкувати собі свідомість?
ІМ: Ось коли людина ставить питання: «Як мені впродовж дня контролювати свою свідомість?» — це питання йде від свідомості. Тобто вона може тобі грати... Ось артисти на сцені один одного будуть підпорядковувати, грати і тобі розповідати, що все добре.
Коли людина трошки отримує певну ступінь свободи від свідомості, то розуміє, що Особистості не потрібна влада над свідомістю. Приходить розуміння, що це інше. Це твій комп'ютер. І пішовши, ти його з собою не забереш, тому що він старий, великий, незручний. Він тобі не потрібний.
Т: Для Особистості якраз таки важливо вийти з-під її впливу, з-під її влади, а не володарювати над нею. Так?
ІМ: Абсолютно правильно. Перша перемога — це піти з-під її влади і правильно розподіляти те, що називаємо увагою. Ну а увага в даному випадку працює як цукор в цирку або якась інша вкусняшка, коли ведмідь їздить на велосипеді. Чому ведмедик їздить на велосипеді? Їсти хочеться. Так і свідомість, вона починає працювати на Особистість, коли Особистості треба, тому що їсти хочеться. А ось цукром для неї є наша увага.
Т: Ігоре Михайловичу, ще таке питання, що...
ІМ: І ось ще цікаво. Зрозуміло, що як би не чистили наші звукооператори потім запис, а ось багато шуму залишиться. Ось звернули увагу, так? Скільки разів ми не робили записів передач, як тільки зачіпаємо такі явні таємниці системи, відразу біситься природа: все шумить, все руйнується. Мало того, що світло відключили, так ще і шумів стільки: від собачок до всякого іншого. Як цікаво…
Т: Ось цікаво, що дійсно свідомість, можна сказати, чинить опір і не дає вивчити себе...
ІМ: Знаходячись усередині системи, вивчити систему неможливо. Потрібно вийти за її межі, тоді ти будеш її вивчати.
_____________
ВІДЕОЗАСТАВКА
Свобода Особистості — це Життя в Духові.
_____________